Якщо Ви ще вагаєтеся, чи варто читати книгу Себастьяна Сміта «Мистецтво суперництва» навіть не сумнівайтеся! Книга надзвичайно захоплююча та цікава. Вона про роль дружби й суперництва у становленні вісьмох художників, кожен із яких належить до числа найвизначніших модерних митців. Усі вони - яскраві, неординарні, видатні чоловіки. Період, який описує автор, приблизно від 1860 до 1950 років.
Надзвичайно цікава книга тим, що в ній описуються перипетії з життя художників, їх тісних стосунків, сварок, злетів і падінь. Після прочитання книги, кожному читачу стає зрозумілим, що «Пікассо не написав би «Авіньйонських дівиць» - легендарного, новаторського полотна - і не здійснив би прориву до кубізму, якби його так наполегливо не вабив Матісс. Фройд також знав, що далі писав би стримано й обачно і не став би знаним майстром зображення пишної багряної плоті, якби не його дружба з Беконом. Так само й де Куннінг не віднайшов би унікальної манери й не створив би свої повноцінних шедеврів у 1950-х,якби не вплив Поллока. А Дега не перестав би зображувати минуле й не почав би виходити зі студії на вулицю, у кав’ярні й репетиційні зали, якби не товаришував з Мане». Вплив цих значущих взаємостосунків, дружби між героями-художниками надзвичайно великий.
Без будь-яких спойлерів і розцікавинок, хотілося б трохи ближче познайомити вас з кожним художником, короткими, влучними описами про нього, щоб ще більше вас зацікавити поринути у глибину книги Себастьяна Сміта та насолодитися нею.

- Люсьєн Фройд - правнук відомого на весь світ Зигмунда Фройда, а Френсіс Бекон-нащадок філософа, знаменитого канцлера Англії Френсіса Бекона;
- Фройд про Бекона: «Я відразу зрозумів, що його роботи невимушено передавали його ставлення до життя. Натомість мої здавалися дуже вже вимученими. Мені треба було добряче потрудитися, аби що-небудь зробити… А коли Френсісу спадали на думку ідеї, він тут же їх зображував, потім знищував і відразу зображував знову. Я захоплювався його ставленням до роботи»
- Фройд довгий час залежав від щедрості Бекона. Френсіс дуже часто допомагав грошима Люсьєну.

- «Усі, хто особисто знав Мане, любили його і захоплювалися ним. Він був чарівний, він був приязний, він був сміливий;усім хотілося завоювати його прихильність»
- норовливий Едуар Мане одного разу порізав картину, намальовану Дегом, на якій був зображений сам Мане з дружиною Сюзанною. Чому він це зробив? Читайте у книзі Себастьяна Сміта, вас це вразить;
- про самотність Дега, а також про те, що Мане був хрещеним батьком свого сина Леона ви просто мусите дізнатися більше)